Згідно зі статистикою станом на 2017 р. 64% українців відчувають емоційне вигорання.
За оцінками Міністерства охорони здоров’я України, 15 мільйонів людей — майже третина населення — ймовірно потребуватимуть психіатричної допомоги. Близько 8 мільйонів були переміщені через війну, переважна більшість з яких – жінки та діти. Кількість військовослужбовців зросла приблизно втричі з початку вторгнення до понад 700 000, і багато з них, ймовірно, зазнають травм під час служби.
Тому сьогодні ми з'ясуємо що таке емоційне вигорання, скільки людей з цим зіштовхуються, які його ознаки та як подолати цей стан.
Максим Миськів — психолог напрямку когнітивно-поведінкової терапії. Консультує на платформі Rozmova.me та психологічного центру “ОбійМи”.
Емоційне вигорання — це стан фізичної та емоційної втоми, який виникає у людей, які працюють в професіях, що вимагають великої емоційної залученості, напруження та дедалі більшого ступеня відповідальності. Цей стан зазвичай супроводжується відчуттям виснаження, безсилля, апатії та депресії.” "Часто я працюю вже з наслідками емоційного вигорання, що проявляються у формі апатії, прокрастинації, зниженням власної продуктивності чи неконтрольованості власних емоцій. Саме з такими станами звертається близько 3 людини з 10, що є доволі вагомим показником поруч з іншими психологічними проблемами" - Максим Миськів.
Дуже часто цей стан супутній з іншими, наприклад такими як: посттравматичний синдром, депресія, тривожність, панічні атаки, розладами сну чи харчування. Важливо розуміти, що при емоційному вигоранні порушується наша здатність ефективно взаємодіяти зі світом, особливо з новими стресорами у житті. Це може призвести до ускладнення поточного стану, оскільки ми дійсно не можемо продуктивно адаптуватися до нових неприємних змін життя. Насправді існує досить багато факторів, які впливають на ймовірність емоційного вигорання у людини. Найважливіший – адаптація до стресу. Важливо розуміти, що стрес – це невіддільна частина нашого життя, а тому від того, як ми справляємося з ним (і як відновлюємось) залежить наша здатність ефективно взаємодіяти зі світом. Чим нижче адаптація до стресу — тим вище ймовірність емоційного вигорання.
Звісно, існують й інші важливі фактори, зокрема:
Особливості роботи: кількість робочого навантаження, фактор взаємодії з іншими людьми, особливості робочого графіку, фактор винагороди за роботу;
Особливості команди: рівень конфліктності, рівень взаємодії між працівниками, особливості комунікації, якості та взаємодія з керівником;
Особистий відпочинок: наявність ресурсів для відновлення, наявність часу для відпочинку, заняття улюбленими справами;
Взаємодія з друзями/близькими: особливості контакту із рідними людьми, наявність підтримки від інших, конфлікти у романтичних стосунках; Загалом, усі симптоми емоційного вигорання можна поділити на три категорії:
Когнітивний рівень
думки про завантаженість роботу, думки про власну неспроможність щось робити, зневажливі думки про себе чи оточення, дискредитуючі думки про власну самооцінку чи продуктивність, відчуття провини за власний відпочинок;
Емоційний рівень
втрата зацікавленості у роботі, почуття почавленості та розпачу, підвищений рівень дратівливості чи агресивності, погіршення емпатії до оточення, ускладнення стосунків;
Поведінковий рівень
уникання роботи, прокрастинація чи психічний стан людини, що виражається в характерних переживаннях і поведінці, що викликано об'єктивно непереборними труднощами на шляху до досягнення мети, розбіжності реальності з очікуваннями;
Стадії емоційного вигорання:
Напруженість
людина починає відчувати загальне підвищення рівня тривожності, дратівливості, збудливості. Це стадія, на якій людина може перетворитися на “колючого їжачка” через надмірне переживання різноманітних стресів;
Резистентність
у людини вмикають процеси, які допомагають адаптуватися до стресових факторів. Організм та психіка людини намагаються впоратися із проблемами,
які стають перед нами. Важливо розуміти, що ця стадія може бути ще зворотною, у випадку, якщо стреси зменшаться або людина перегляне свій графік роботи. Водночас якщо нічого не змінюється — організм починає виснажуватись та використовувати залишки енергії;
Виснаження
проявляється нестача наших внутрішніх ресурсів побороти проблему, з якою ми зіштовхнулися, тому у нас може виникнути апатія, прокрастинація і занепад сил;
Найперша порада, яку можу дати для уникнення емоційного вигорання
памʼятайте, що ви — не вічний двигун, а людина, якій також потрібен відпочинок та відновлення власної енергії. Зробіть власний відпочинок обовʼязковим заняттям для себе, другою роботою. Не завадить також додати регулярні заняття спортом, щоденні прогулянки на свіжому повітрі, медитації або спостереження за власними думками, підтримка та спілкування з іншими людьми, екологічне вираження власних емоцій.